Мнемо́ніка (грец. τα μνημονιχα — мистецтво запам'ятовування) — сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.
Мнемоніка не вдосконалює пам'ять, а полегшує сам процес запам'ятовування через придумані штучні асоціації, які
легко й швидко відкладаються в пам'яті.
1. Де Ти З'їСи Ці ЛиНи?
|
Після приголосних із цієї фрази – Д, Т, З, С, Ц, Л, Н – можна писати м’який знак (козацький, сьомий, лялька).
|
2. МаВПа БуФ.
|
Для запам'ятовування приголосних, після яких пишеться апостроф.
|
3. Де Ти З'їСи Цю ЧаШу ЖиРу?
|
Для запам'ятовування приголосних, після яких в словах іншомовного походження пишеться «И» (Правило дев'ятки).
|
4. Кафе «Птах», або
Коля приніс хворій Тетянці фрукти. |
Перед К, П, Т, Ф, Х завжди пишемо префікс с-, а не з- (схопити, сфотографувати, стерти).
|
5. Ми ВиНиЛи РіЙ (або МіНеРаЛоВиЙ)
|
М, В, Н, Л, Р, Й – сонорні приголосні.
|
6. Ще їЖДЖу
|
Ш, Ч, Ж, ДЖ – шиплячі приголосні.
|
7. «Пити хочеш? Це сік «Фа»»
|
П, Т, Х, Ч, Ш, Ц, С, К, Ф – глухі приголосні.
|
8. СЦе їЗДЗу (вимовляємо “ще їжджу” по-дитячому:))
|
С, Ц, З, ДЗ – свистячі приголосні.
|
9. На Родини Для Зими Осінь Мостить Килими
|
Для запам'ятовування порядку відмінків української мови — Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний.
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий