На допомогу учням та батькам
Іменники змінюються за відмінками (граматичними формами іменника, які вказують на синтаксичний зв’язок іменника з іншими словами).
В українській мові є сім відмінків, кожен з яких відповідає на певне питання (крім кличного), має своє значення, яке виражене закінченням або закінченням і прийменником.
Позначення
Назва
|
питання та допоміжне слово
|
Зв'язані прийменники
|
Примітки
|
Н.в.
Називний
|
Хто?
Що?
|
Прямий відмінок, початкова форма, вживається без прийменників, виражає підмет у реченні
| |
Р.в.
Родовий
|
Кого?
Чого?
(немає)
|
для, біля, до, серед
|
Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без
|
Д.в.
Давальний
|
Кому? Чому?
(даю)
|
Непрямий відмінок, вживається без прийменників
| |
З.в.
Знахідний
|
Кого?
Що?
(бачу)
|
Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без
| |
Ор.в.
Орудний
|
Ким?
Чим?
(орудую)
|
над, під,
між, за
|
Непрямий відмінок, вживається з прийменником чи без
|
М.в.
Місцевий
|
На кому?
На чому?
|
у, на, по
|
Непрямий відмінок, вживається тільки з прийменником
|
Кл.в
кличний
|
Непрямий відмінок, вживається при звертанні, якщо вони називають осіб або є риторичними.
|
Зміна закінчень іменників за питаннями називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками. Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника.
Щоб визначити відмінок іменника, встановлюємо зв'язок слів у реченні. Спочатку визначаємо головні члени речення, а тоді ставимо питання від підмета і присудка до залежних слів та співвідносимо ці питання з питаннями відмінків. Іменник у називному відмінку в реченні найчастіше виступає підметом.
Як розрізняти називний і знахідний відмінки іменників – назв неістот.
Називний відмінок
|
Знахідний відмінок
|
що? (назва неістот)
|
що? (назва неістот)
|
Означає предмет, що виконує дію. У реченні виступає підметом.
|
Означає предмет, на який скерована дія. У реченні виступає другорядним членом.
|
(Що?) Кетцаль (Н.в.) — грошова одиниця.
|
Бере в руки (що?) кетцаль (З.в.).
|
Як розрізняти родовий і знахідний відмінки іменників — назв істот.
Родовий відмінок
|
Знахідний відмінок
|
кого? (немає)
|
кого? (бачу)
|
відсутність чогось або приналежність до когось чи чогось
|
предмет (особу), на яку спрямована дія
|
розпізнається підстановкою іменника ж. р. на -а (бандуристка)
|
розпізнається підстановкою іменника ж. р. на -а (бандуристка)
|
Голос (у кого?) у бандуриста (у бандуристки) дзвенить урочисто, ясно, натхненно.
|
Слухає (кого?) славного бандуриста (бандуристку) притихла громада.
|
Як розрізняють давальний та місцевий відмінки.
Давальний відмінок
|
Місцевий відмінок
|
кому? чому? (даю)
|
на кому? на чому?
|
означає особу або предмет, на користь яких відбувається дія
|
має значення місце дії
|
рідко вживається з прийменниками
|
завжди вживається з прийменником
|
Несхитні витязі виборювали волю рідній (чому?) землі.
|
Несхитні витязі подолали ворогів (де? на чому?) на рідній землі.
|
ОДНИНА.
Приклади відмінювання іменників.
Відмінок
|
Питання, допоміжні слова
|
Жіночий рід
|
Чоловічий рід
|
Середній рід
|
Н.в.
|
хто?
що?
|
Дума
Межа
Пісня
Ніч
|
Дуб
Боєць
Край
Дощ
|
Озеро
Поле
Збіжжя
Плече
|
Р.в.
|
кого?
чого?
(немає)
|
Думи
Пісні
Межі
Ночі
|
Дуба
Бійця
Краю
Дощу
|
Озера
Поля
Збіжжя
Плеча
|
Д.в.
|
кому?
чому?
(даю)
|
Думі
Пісні
Межі
Ночі
|
Дубу
Бійцю (-еві)
Краю (-єві)
Дощу
|
Озеру
Полю
Збіжжю
Плечу
|
З.в.
|
кого?
що?
(бачу)
|
Думу
Пісню
Межу
Ніч
|
Дуб
Бійця
Край
Дощ
|
Озеро
Поле
Збіжжя
Плече
|
О.в.
|
ким?
чим?
|
Думою
Піснею
Межею
Ніччю
|
Дубом
Бійцем
Краєм
Дощем
|
Озером
Полем
Збіжжям
Плечем
|
М.в.
|
на кому?
на (у) чому?
|
в думі
в пісні
на межі
по ночі
|
На дубі
На бійцеві (-ю)
На краєві (-ю)
У дощі
|
на озері
на полі
у збіжжі
на плечі
|
Кл.в.
|
Думо
Пісне
Меже
Ноче
|
Дубе
Бійцю
Краю
Доще
|
Озеро
Поле
Збіжжя
Плече
|
РОДОВИЙ відмінок в однині.
Для іменників чоловічого та жіночого роду на –а (-я).
основа на твердий приголосний
|
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [щ]
|
основа на [й]
|
-и
|
-і
|
-ї
|
Миколи
дівчини
перемоги
краси
|
Іллі
зорі
кручі
вежі
|
Марії
Софії
мрії
надії
|
голови
криги
води
|
межі
волі
доці
|
події
пір'ї
подвір'ї
|
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), -у (-ю). Правопис закінчень таких іменників перевіряємо за орфографічним словником.
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] 3 [о], [е] В ІМЕННИКАХ ЧОЛОВІЧОГО І ЖІНОЧОГО РОДУ
Іменник у початковій формі (що?)
|
Іменник у непрямому відмінку (чого?)
|
Звуки, які чергуються
|
сіль
лід
|
солі
льоду
|
[і] -> [о]
|
камінь
осінь
|
каменя
осені
|
[і] -> [е]
|
ДАВАЛЬНИЙ ТА МІСЦЕВИЙ відмінок в однині.
У давальному і місцевому відмінках однини для милозвучності треба використовувати паралельні закінчення: композитору Володимирові Івасюку, композиторові Володимиру Івасюкові, співакові Назарію Яремчуку, співаку Назарію Яремчукові.
Тому при збігові двох іменників слід уникати однакових закінчень.
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ основи ІМЕННИКІВ у давальному і місцевому відмінках перед закінченням -і.
Початкова форма
|
Давальний відмінок
|
Місцевий відмінок
|
Зміна кінцевого приголосного основи
|
нога
|
нозі
|
на нозі
|
[г] - [з]
|
рука
|
руці
|
у руці
|
[к] - [ц']
|
муха
|
мусі
|
на мусі
|
[х] - [с']
|
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ [і] 3 [о], [е] В ІМЕННИКАХ ЧОЛОВІЧОГО І ЖІНОЧОГО РОДУ
Іменник у початковій формі (що?)
|
Іменник у непрямому відмінку (чому? , на (в) чому?)
|
Звуки, які чергуються
|
сіль
лід
|
солі
льоду
|
[і] -> [о]
|
камінь
осінь
|
каменя
осені
|
[і] -> [е]
|
ОРУДНИЙ відмінок в однині.
Іменники жіночого роду на –а (–я).
основа на твердий приголосний
|
основа м'який приголосний та
[ж], [ч], [щ]
|
основа на [й]
|
-ою
|
-ею
|
-єю
|
мальвою
калиною
|
землею
межею
площею
кручею
|
історією
лілією
|
Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі.
основа у Н.в. закінчується одним приголосним звуком
|
основа у Н.в. закінчується двома приголосними звуками
|
основа у Н.в. закінчується на [б], [в], [ф], [р],
|
-у (-ю)
| ||
Відбувається подовження цього звука:
молоддю
сіллю
|
Подовження не відбувається:
мудрістю
радістю
|
Перед закінченням ставиться апостроф:
любов'ю
верф'ю
|
Іменники чоловічого роду.
основа на твердий приголосний
|
основа м'який приголосний та [ж], [ч], [щ]
|
основа на [й]
|
-ом
|
-ем
|
-єм
|
гербом
дубом
столом
|
оленем
вужем
мечем
|
гаєм
роєм
чаєм
|
Правопис закінчень іменників чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини перевіряємо за орфографічним словником.
МНОЖИНА.
Правопис відмінкових закінчень іменників у множині.
Відмінки
|
Питання, допоміжні слова
|
Жіночий рід
|
Чоловічий рід
|
Середній рід
|
Правило
|
Н.
|
хто? що?
|
думи
пісні
межі
ночі
|
дуби
бійці
краї
дощі
вчені
|
озера
поля
плечі
| |
Р.
|
кого? чого? (немає)
|
дум
пісень
меж
ночей
|
дубів
бійців
країв
дощів
вчених
|
озер
полів
плечей
|
закінчення -ів (-їв), -ей; -ен (єн), -ень (єнь); -их, а більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду — нульове закінчення.
|
Д.
|
кому? чому? (даю)
|
думам
пісням
межам
ночам
|
дубам
бійцям
краям
дощам
вченим
|
озерам
полям
плечам
| |
3.
|
кого? що? (бачу)
|
думи
пісні
межі
ночі
|
дуби
бійців
краї
дощі
вчених
|
озера
поля
плечі
| |
Ор.
|
ким? чим?
|
думами
піснями
межами
ночами
|
Дубами
бійцями
краями
дощами
вченими
|
озерами
полями
плечами
|
закінчення -ами, -ями
|
М.
|
на кому? на (у) чому?
|
у думах
у піснях
на межах
у ночах
|
На дубах
на бійцях
у краях
у дощах
на вчених
|
на озерах
на полях
на плечах
|
закінчення -ах, -ях
|
Кл.
|
думи
пісні
межі
ночі
|
дуби
бійці
краї
дощі
вчені
|
озера
поля
плечі
|
